Що робити під час повені

Повінь – тимчасове затоплення значної частини суші в результаті підйому води в річці, озері чи іншому водоймищі, викликане різноманітними причинами: таненням снігу, дощовими паводками тощо.

Фактори небезпеки повеней та паводків: руйнування будинків та будівель, мостів; розмив залізничних та автомобільних шляхів; аварій на інженерних мережах; знищення посівів; жертви серед населення та загибель тварин. Внаслідок повені починається просідання будинків та землі, виникають зсуви та обвали.

Під час повені особливо уважними повинні бути люди, які проживають у небезпечних зонах поблизу водойм, у низинах, а також у зонах можливого затоплення. Необхідно обов’язково слухати інформацію про розвиток повені та інструкції про порядок дій.

Найголовніше — не панікувати! Треба забрати з підвалів та льохів речі і продукти та заздалегідь подбати про свійських тварин. Слід зробити запас продовольства, медичних препаратів, води. Необхідно перенести продовольство, цінні речі на верхні поверхи або підняти на верхні полиці. Захистити будинок, підвал чи погріб можна мішками з піском та іншими бар’єрами.

Якщо оголошена евакуація населення, потрібно заздалегідь вимкнути електропостачання й газ, від’єднати сантехнічне обладнання від системи загального користування, особливо туалетні з'єднання, щоб попередити витік стічної води в будинок та підвал, зачинити двері й вікна. Залишаючи зону ризику, варто узяти із собою теплий зручний одяг та взуття, ковдри, продукти харчування і воду на три доби й документи. За необхідності скористайтесь допомогою рятувальних служб.

Якщо небезпека минула, повертатися додому потрібно обережно, остерігаючись обірваних ліній електропередач, пошкоджених газових магістралей. Не користуйтесь електромережею до повного висихання будинку.

Користуватися газом, електрикою та каналізацією можна, одержавши дозвіл відповідних служб. Не вживайте продукти, які були підтоплені під час повені. Обов’язково кип’ятіть питну воду, особливо з джерел водопостачання, які були підтоплені. Все майно, що було затопленим, підлягає дезінфекції.

З питань проведення рятувальних робіт та ліквідації наслідків повені звертайтесь за телефонами 101, 1577, (0532)56-00-96.

На Полтавщині пожежі забрали життя 30 людей

З початку року в області 30 чоловік загинуло і 18 осіб постраждало при пожежах у житлових будинках. З 2010 року сталося близько 200 пожеж, 160 з яких виникло у житлових секторах.

Основними причинами виникнення пожеж у будинках є порушення правил монтажу та експлуатації електронагрівальних і газових приладів, печей, а також паління у ліжку в нетверезому стані. Як правило, найбільший відсоток загиблих при пожежах - нетверезі курці. З 1 по 6 березня через необережність під час паління загинули 69-річний чоловік з с. Підгірне Чутівського району, 65-річний господар житлового будинку в с. Іванівка Семенівського району. Через паління у ліжку отримав отруєння продуктами горіння 34-річний мешканець с.Абазівка Полтавського району.

За статистикою, 90 % пожеж виникають саме з вини людей. Тож, аби не сталося лиха у вашій оселі, постійно дотримуйтесь правил пожежної безпеки, а саме: не залишайте без нагляду ввімкнені електроприлади, не користуйтесь саморобними електрообігрівачами, не застосовуйте несправні і саморобні електрозапобіжники. Ніколи не залишайте газові печі та електрообігрівачі включеними на ніч. Не користуйтесь опалювальними печами, які мають тріщини. Стан печей треба регулярно перевіряти і вчасно ремонтувати.

Щоб уникнути трагічних наслідків, обов’язково роз’яснюйте дітям про небезпеку пустощів із вогнем. Не залишайте сірники та запальнички в легкодоступних для них місцях.

Пам’ятайте, що пожежу легше попередити, ніж потім ліквідовувати. Тож, бережіть своє життя та майно від вогню!

Весняний лід – тонкий, а тому небезпечний

Цьогорічна морозна зима потішила рибалок міцним льодом і дала можливість займатись риболовлею у своє задоволення. Але небезпека зростає навесні, коли лід під дією сонця і талої води швидко підтає, стає пористим і слабким.

Оцій порі року в силу зміни погодних умов (відлиги, різкої зміни напрямку вітру) може статись відрив криги, що траплялося у минулі роки на Кременчуцькому і Дніпродзержинському водосховищах. Тоді на відірваних крижинах опинялося по кілька десятків чоловік. Для рятування рибалок залучали гелікоптери Кременчуцького льотного коледжу. Всіх людей тоді врятували, але такі рятувальні роботи дорого обійшлися обласному бюджету.

Проте, як свідчить практика, тепла погода і крихка крига не здатні зупинити любителів зимової риболовлі.

Тож, нагадуємо правила поводження на льду: не виходьте на лід, не перевіривши його міцність товстою жердиною (для цього треба з силою ударити нею 2-3 рази в одне і те ж місце). Якщо лід недостатньо міцний, негайно зупиніться і поверніться назад тим же шляхом, сковзаючи по поверхні. Пам’ятайте, що лід слабкий біля стоку води, поблизу кущів, очерету, під товстим прошарком снігу. Для однієї людини лід має бути не менше 7 см, а для групи людей – 15 см.

Рибалкам не можна ловити рибу далеко від берега, пробивати поруч багато ополонок, йти на водоймище поодинці.

У разі відриву криги - не панікуйте! Для збереження рівноваги присядьте, не наближайтеся до краю льоду і кличте на допомогу. Ні в якому разі не перестрибуйте з однієї криги на іншу.

У випадку, якщо ви все ж провалились під лід, то не піддавайтесь паніці, утримуйтесь на плаву, уникаючи занурення з головою. Намагайтесь вилізти на лід, наповзаючи на його край грудьми і почергово витягуючи на поверхню ноги. Вибравшись на лід, перекотіться і відповзайте в той бік - звідки ви прийшли, де міць льоду вже відома.

І головне - кожній людині, яка збирається виходити на тонкий лід, треба спочатку добре подумати і вирішити, що дорожче: власне здоров’я та життя чи задоволення. І не забувайте, що ризикуєте ви не лише своїм життям, а й життям тих людей, які у разі нещасного випадку прийдуть вам на допомогу.

Тож, у відлигу краще не випробовуйте долі і не виходьте на лід!

ПОГОДЖЕНО Голова комісії обласної ради з питань екології та раціонального природокористування _ (посада) ______________________А.М. Шкарбан (підпис) (ініціали і прізвище) ______________________________________ (число, місяць, рік) М.П.

ЗАТВЕРДЖЕНО Начальник Головного фінансового управління ОДА_ (посада) ____________________________В.М. Шапошніченко (підпис) (ініціали і прізвище) ___________________________________________ (число, місяць, рік) М.П.

ПЛАН ВИКОРИСТАННЯ КОШТІВ

на запобігання та ліквідацію наслідків надзвичайних ситуацій на території області під час проходження повені та льодоходу відповідно до спільного розпорядження

голови облдержадміністрації та голови обласної ради від 24.02.10 № 59/32, рішення двадцять четвертої сесії обласної ради п’ятого скликання від 26.02.10

на 2010 рік

14373124 Управління з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи облдержадміністрації

(код та назва бюджетної установи)

____________________________________________________м.Полтава Полтавської області_________________________________________________

(найменування міста, району, області)

Вид бюджету Обласний_______________________________________________________________

код та назва відомчої класифікації видатків та кредитування 072 Орган з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи ____________________________________________________________________________________________________________________________

код та назва програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету _________________________________________________________________________

код та назва тимчасової класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів 240601 „Охорона та раціональне використання природних ресурсів"__________

код економічної класифікації видатків/код класифікації кредитування ________________________________________________________________________________

(грн.)

№ з/п	Назва заходу	Замовник робіт	КЕКВ	Спеціальний фонд	Примітка
1	2	3	4	5	6
І. Відновлення і підтримання сприятливого гідрологічного режиму річок, очищення русел річок
1	р.Тарапунька в межах Київського району м. Полтави	Київська районна у м. Полтава рада	1134	30000
2	р. Ворскла поблизу с. Михайлівка Диканського р-ну	Диканська РДА	1134	4000
3	канал с. Попівка Карлівського р-ну	Карлівська РДА	1134	20000
4	канал с. Кам’яні Потоки Кременчуцького р-ну	Кременчуцька РДА	1134	18560
5	канал с. Чикалівка Кременчуцького р-ну	Кременчуцька РДА	1134	3200
6	р. Сула с. Засулля, с. Мгар та інш. Лубенського р-ну	Лубенська РДА	1134	6000
7	р. Удай в межах Пирятинського району	Пирятинська РДА	1134	5000
8	р.р.Сула, Хорол, Грибиха в межах Хорольського району	Хорольська РДА	1134	20000
9	р. Псьол с. Баранівка Шишацького р-ну	Шишацька РДА	1134	12000
	ВИДАТКИ – усього по розділу І			118760
ІІ. Забезпечення проведення робіт, спрямованих на проведення заходів з захисту від підтоплення і затоплення
1	Забезпечення проведення робіт, спрямованих на проведення заходів з захисту від підтоплення і затоплення на території В.-Багачанського р-ну	В.-Багачанська РДА	1131	1675
2	Забезпечення проведення робіт, спрямованих на проведення заходів з захисту від підтоплення і затоплення на території Глобинського р-ну	Глобинська РДА	1131	9228
3	Забезпечення проведення робіт, спрямованих на проведення заходів з захисту від підтоплення і затоплення на території Козельщинського р-ну	Козельщинська РДА	1131	13280
4	Забезпечення проведення робіт, спрямованих на проведення заходів з захисту від підтоплення і затоплення на території Котелевського р-ну	Котелевська РДА	1131	15000
5	Забезпечення проведення робіт, спрямованих на проведення заходів з захисту від підтоплення і затоплення на території с. Кам’яні Потоки Кременчуцького р-ну	Кременчуцька РДА	1131	5000
6	Забезпечення проведення робіт, спрямованих на проведення заходів з захисту від підтоплення і затоплення на території с. Мала Перещепина Новосанжарського р-ну	Новосанжарська РДА	1131	10000
7	Забезпечення проведення робіт, спрямованих на проведення заходів з захисту від підтоплення і затоплення на території Полтавського р-ну	Полтавська РДА	1131	10000
8	Забезпечення проведення робіт, спрямованих на проведення заходів з захисту від підтоплення і затоплення на території Решетилівського р-ну	Решетилівська РДА	1131	10000
9	Забезпечення проведення робіт, спрямованих на проведення заходів з захисту від підтоплення і затоплення на території Семенівського р-ну	Семенівська РДА	1131	7600
10	Забезпечення проведення робіт, спрямованих на проведення заходів з захисту від підтоплення і затоплення на території Чутівського р-ну	Чутівська РДА	1131	26220
11	Забезпечення проведення робіт, спрямованих на проведення заходів з захисту від підтоплення і затоплення на території Шишацького р-ну	Шишацька РДА	1131	8000
12	Обстеження водогосподарських об’єктів, гідроспоруд і земель водного фонду в заплавах малих і середніх річок для попередження та захисту від підтоплення і затоплення в межах області (за окремими договорами)	Управління з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи (виконавець робіт – ВО «Полтававодгосп»)	1134	100000
	ВИДАТКИ – усього по розділу ІІ			216003
ІІІ. Облаштування протиповіневих дамб
1	Облаштування протиповіневих дамб у м. Миргороді	Миргородський МВК	1134	25000
2	Облаштування протиповіневих дамб на території Гадяцького р-ну	Гадяцька РДА	1134	20000
3	Облаштування протиповіневих дамб на території Гребінківського р-ну	Гребінківська РДА	1134	10200
4	Облаштування протиповіневих дамб на території Диканського р-ну	Диканська РДА	1134	3000
5	Облаштування протиповіневих дамб на території Кременчуцького р-ну	Кременчуцька РДА	1134	3000
6	Облаштування протиповіневих дамб на території Лохвицького р-ну	Лохвицька РДА	1134	6000
7	Облаштування протиповіневих дамб на території Новосанжарського р-ну	Новосанжарська РДА	1134	10000
8	Облаштування протиповіневих дамб на території Пирятинського р-ну	Пирятинська РДА	1134	15000
	ВИДАТКИ – усього по розділу ІІІ			92200
ІV. Ліквідація заторних явищ на річках
1	Ліквідація заторних явищ на річках в межах області	ГУ МНС в Полтавській області	1134	36519
2	Ліквідація заторних явищ на річках в межах області	ДСПС «СВАРЧ»	1134	36518
	ВИДАТКИ – усього по розділу ІV			73037
	ВИДАТКИ – усього по розділам І - ІV			500000

Керівник ___________________М.І. Андрусенко

(підпис) (ініціали і прізвище)

Начальник фінансово-правового відділу _____________________Н.В. Фаворська_

(підпис) (ініціали і прізвище)

___________________

М.П. (число, місяць, рік)

Андрій Баранов: «Необхідний щоденний моніторинг повеневої ситуації»

Хоча повінь ще не розпочалась, а в деяких містах і районах відмічені локальні осередки підтоплення. Так, впродовж 21-27 лютого внаслідок танення снігу виникла загроза підтоплення території у ряді районів:

- в Глобинському районі – 25 господарств;

- в Кременчуцькому районі – 4 будинки та 250 господарств;

- у м. Лохвиця – 3 будинки та 3 господарства, відселено 2 людей;

- в Новосанжарському районі – 2 будинки та 10 господарств.

Минулого тижня з метою недопущення підтоплення населених пунктів с.Кам’яні Потоки, с.Садки Кременчуцького району, с.Бугаївка Глобинського району, сел. Нові Санжари, м.Лохвиця було проведено завчасне відкачування талої води. Всього відкачано 1288 куб. м. талих вод.

Згідно з інформацією, яка надійшла від Держгідромету України, на Полтавщині слід очікувати складних умов проходження повені з підтопленням населених пунктів та господарських об’єктів у басейні річок Ворскла та Псел (Кобеляцький, Кременчуцький та Гадяцький райони).

Тож, про заходи профілактики та боротьби з повінню говорили на обласній селекторній нараді з питань запобігання можливому затопленню територій регіону внаслідок льодоходу та весняної повені, яку 2 березня провів заступник голови облдержадміністрації Андрій Баранов.

У нараді взяли участь члени обласного штабу з ліквідації можливих надзвичайних ситуацій та керівники міст та районів області.

Учасники наради розглянули стан практичного виконання доручень, які були надані головою обласної державної адміністрації Валерієм Асадчевим та обласною комісією з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій.

Згідно з дорученням обласної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій до 1 березня у кожному районі мали бути створені аварійні бригади з пропуску льодоходу і повені, які забезпечені усім необхідним обладнанням. Тож, райони і міста області звітували про кількість створених аварійних бригад та проведені протипаводкові заходи. Керівники районів і міст розповіли, що у кожному потенційно небезпечному населеному пункті створена аварійно-рятувальна бригада, ситуація цілодобово відстежується. У кожному районі та місті створений необхідний матеріальний запас. Усі плавзасоби в районах і містах взяті на облік. Хоча учасники наради і зазначали, що рівень води по області піднявся, але цей рівень тривоги не викликає.

Учасники наради обговорили питання щодо підриву льоду в місцях розташування мостів. За словами заступника начальника Полтавської дирекції залізничних перевезень Південної залізниці Віктора Аландаренка, необхідності підривати лід немає, адже він поступово розтає.

Також на нараді зазначали, що районні штаби мають координувати свою роботу із ветеринарними службами та санітарно-епідеміологічними станціями області з питань, які стосуються евакуації тварин, очистки вигрібних ям та дезінфекції води.

Підсумовуючи нараду, заступник голови облдержадміністрації Андрій Баранов нагадав про необхідність надання у кризовий центр управління з питань надзвичайних ситуацій облдержадміністрації щоденної оперативної інформації з міст та районів області щодо стану паводкової обстановки. Адже це дає можливість мати загальне уявлення про повеневу ситуацію в області, а у разі необхідності – можливість терміново вжити невідкладні заходи та надати необхідну допомогу населенню.

О чем плачут сирены гражданской обороны в Полтаве?

Сегодня Всемирный день гражданской обороны. Одна из важнейших её составляющих — это система оповещения, которая упреждает последствия чрезвычайных ситуаций и элементарно сохраняет жизнь людям. Без её работы при чрезвычайных ситуациях у населения возникает паника, потому что люди не знают, что именно произошло и что им нужно делать в первую очередь. Последствия этого хаоса даже не хочется просчитывать — определенно это большая беда.

На каком же уровне находится система оповещения в Полтавской области? С таким простым и четким вопросом «Полтавщина» обратилась в отдел гражданской обороны управления по вопросам чрезвычайных ситуаций Полтавской облгосадминистрации.

Первым же ответом заместитель начальника отдела ГО и начальник оповещения и связи области Виктор Бондаренко заверил нас, что система работает, однако с приставкой «пока».

Дело в том, что на Полтавщине за последние пять лет почти в два раза сократилось число точек проводного радио. Так, если ещё в 2004 году в области их насчитывалось почти 359 тысяч, то в прошлом году этот показатель упал до отметки 167 тысяч. При этом, по словам Виктора Михайловича,

в последнее время при введении строительных объектов в эксплуатацию, в сооружении заведомо отсутствует проводка радио, что есть нарушением законодательства. Причин такой ситуации несколько.

— В течение длительного времени, в связи с модернизацией средств связи и популяризацией использования диапазона УКВ (FM), к проводному радио сложилось пренебрежительное отношение, — говорит Виктор Бондаренко. — Не последнюю роль в этом сыграло и поднятие уровня абонплаты до 6 гривен. Если люди (особенно пенсионеры и сельские жители) раньше ещё пользовались радио, которое стоило копейки, то теперь для них и в их понимании за это удовольствие нужно ещё и платить. Сокращают или отказываются вообще от проводного радио и юридические лица. Например, количество радиоточек вынуждены были сократить больницы и образовательные учреждения Полтавы и области. Похожая ситуация и на предприятиях города. А между тем за наличие системы оповещения должны отвечать руководители всех форм собственности — и государственной, и частной, и коммунальной.

Однако, даже несмотря на эти причины отказов, саму систему оповещения нужно модернизировать и модернизировать безальтернативно. Долго размышлять над этим не приходится, потому что действующая система находится на уровне 80-х годов прошлого века. Да, она ещё выполняет свои функции, но уже «буксует» по нескольким направлениям. Во-первых, современные средства связи базируются на цифровых технологиях, а вся централизованная система оповещения, например, это сирены через которые передают сигнал оповещения «Внимание всем!», работает в аналоговом режиме. Поэтому при отсутствии аналоговой телефонной станции возникает ситуация, когда сирену нужно запускать вручную. И если в городах сирены ещё автоматизированы, то во многих селах их приходится запускать в действие «дедовскими» методами. Оперативность оповещения при этом, сами понимаете, стремится к нулю. Во-вторых, даже ныне действующие сирены нужно менять, потому что выпускавший их завод в Ромнах Сумской области уже физически не существует. А ведь по регламенту осмотров сирен, запчасти к ним должны регулярно меняться, но менять, как видно, просто нечем.

В этом аспекте нельзя ни затронуть и проблему финансирования для поддержания этой системы. Состоит она на балансе управления по чрезвычайным ситуациям, но технически эксплуатирует её «Укртелеком». Эксплуатация эта — удовольствие не из дешевых: требует она 600 тысяч гривен за счет государственного финансирования, хотя, исходя из нынешних возможностей области, укртелекомовцам можно заплатить только 100 тысяч. Соответственно при таких взаиморасчетах «хромает» и сама эксплуатация. Хотя, к чести полтавских МЧС-ников, в других областях Украины ситуация и того хуже. Например, в некоторых регионах проводного радио нет вообще и население можно оповестить только через телевидение или (с опозданием) через УКВ диапазон.

Сама же модернизация по ценам этого года обойдется примерно в 25 миллионов гривен. Удивительно, но существует соответствующая правительственная программа 2004-2010 годов, по которой система оповещения уже должна быть модернизирована! Подписана она ещё тогдашним премьер-министром Виктором Януковичем. Как всё же много в нашей стране полезных программ...

Не сильно надеясь на Киев, специалисты отдела гражданской обороны, единственные в Украине, заказали в 2008 году днепропетровскому ООО «Озон» свой проект областной модернизации системы оповещения, за который полтавское управление по ЧС заплатило 10 тысяч гривен, и который позже был представлен на рассмотрение в Министерство по чрезвычайным ситуациям. В проекте полтавчане, помимо модернизации существующих средств оповещения, предусматривали активно подключить к системе FM-станции и операторов мобильной связи. Всё-таки SMS сообщение было бы оперативнее, чем уже практически несуществующее проводное радио. Однако со временем расчеты и структура проекта были использованы уже в самом МЧС Украины в виде собственного проекта. Госзаказ за подписью заместителя министра сделан двум частным фирмам — харьковскому ООО «Телеком-комплекс» и упомянутому «Озону». Хотя, по мнению Виктора Бондаренко, такой проект слишком «сырой».

— Комплекс аппаратуры оповещения на цифровых технологиях, который рекомендует МЧС, согласно типовому проекту системы оповещения, не прошел опытных испытаний на государственном уровне. Образцы аппаратуры не имеют сертификатов соответствия на выполнение возложенных задач. Отсутствует госзаказ на изготовление комплексов системы оповещения различных уровней. По внедрению комплекса оповещения также не согласован ряд организационных вопросов на межведомственном уровне. Кроме этого, отсутствует согласование по установке, эксплуатации и обслуживанию этой новой аппаратуры, а также по учебе персонала. К тому же выполнение этих заданий превышает финансовые и ресурсные возможности области, поэтому должно проводиться на государственном уровне. Только при условии выполнения всех этих условий МЧС Украины может разослать свои предложения по всем регионам страны.

Тем более, что давать такой чрезвычайно важный и стратегический заказ частному предприятию очень рискованно, ведь никто не даст гарантии, что оно будет существовать 5 или 10 лет, и тогда возникнет такая же ситуация, как и с заводом в Ромнах. Но Министерство почему-то торопится...

Не смотря на это, полтавчане готовы работать по новому проекту и испытать новую технику в Комсомольске.

— Поэтому мы выполняем свои функции и готовы выполнять их и дальше. Но готово ли обеспечивать этот наш энтузиазм государство? — сказал напоследок Виктор Бондаренко.

Пока переводим этот вопрос в разряд риторических, хотя дождаться на него ответа хотелось бы уже в ближайшем будущем.

Фото автора Ян ПРУГЛО, «Полтавщина»

Кременчуцькі водолази врятували чоловіка,

який стрибнув з моста у Дніпро

25 лютого о 10.20 у Кременчуці з Крюківського моста, висота якого 25 метрів, стрибнув чоловік віком приблизно 50 років. Свідками інциденту стали водії машин, що проїжджали по мосту. Один з небайдужих чоловіків зателефонував міліції та МНС. З міліції повідомили рятувальників Кременчуцької рятувально-водолазної станції. За словами начальника рятувально-водолазної станції Василя Білоуса, на рятування людини відправили човен і троє рятувальників. Потерпілого знайшли за 300 м від моста, течія віднесла його у район річкового порту. Допомога надійшла вчасно – чоловік був живий. У воді він знаходився хвилин десять. Витягши чоловіка, рятувальники викликали карету «швидкої допомоги», яка і доставила врятованого у лікарню.

Підготовка до весняного водопілля

У зони підтоплення під час повені може потрапити 268 населених пунктів, а це понад 13 тисяч приватних садиб, де мешкають близько 40 тисяч людей.

Такі прогнози озвучили на селекторній нараді обласного штабу з ліквідації надзвичайних ситуацій, яку 23 лютого провів заступник голови обласної державної адміністрації Андрій Баранов.

На нараді аналізували можливий розвиток ситуації, вирішували спільні завдання щодо безпечного пропуску льодоходу і повені.

Хоча повінь ще не розпочалась, але в деяких містах і районах внаслідок негоди відмічені локальні осередки підтоплення. Підтоплені території у Крюківському районі м. Кременчука, у селі Дмитрівка поблизу Комсомольська та селі Баранівка Шишацького району.

За прогнозами, під час повені накопичення поверхневих вод та підйом рівнів ґрунтових вод буде у с.Драбинівка, с.Перещепина Новосанжарського району, с.Кам’яні Потоки, с Садки Кременчуцького району, с. Калашники Полтавського району. Взагалі під загрозою підтоплення опиняться ті, хто живе в межах русел Псла, Сули, Ворскли та інших річок.

Фахівці обласного виробничого управління «Полтававодгосп» звертають увагу на стан пропуску льодоходу і повеневих вод в місцях розташування мостових переходів на р. Псел в с. Манжелія Глобинського району та в с. Балаклія Великобагачанського району.

Визначені ділянки можливого підтоплення доріг, полотна яких проходять в нульових відмітках заплав та перетинають заплави річок, а також з’єднують населені пункти, що розміщені на різних берегах річок за напрямками:

- с.Кунцево - с.Собківка в заплаві р.Ворскла;

- с.Манжелія - с.Піски в заплаві р.Псьол;

- смт.Котельва – с.Більськ в заплаві р.Ворскла;

- с.Затон – смт.Велика Багачка.

Також визначені місця можливих переливів на автодорогах загального користування.

- Київ-Харків-Довжанський – 17 місць;

- Полтава-Олександрія – 3 місця;

- Гадяч-Опішня – 2 місця.

По місцях можливих переливів розроблені маршрути об'їздів автотранспорту.

У разі необхідності для захисту мостів і гребель заплановані підриви у районах найбільш можливих льодових заторів.

На нараді йшлося про необхідність забезпечення торгових підприємств в зонах можливого підтоплення як мінімум місячним запасом основних продуктів харчування та якісної питної води.

У кожній сільраді має бути створена бригада по пропуску льодоходу і повені, яка буде забезпечена усім необхідним обладнанням. Районні штаби повинні стежити, щоб на річках не виникали затори через повалені дерева, адже через затор миттєво піднімається рівень води у річках.
Усі плавзасоби в районах і містах необхідно взяти на облік, враховуючи і ті, що знаходяться у населення у приватній власності. Адже, коли мова йде про людські життя, форма власності немає значення, - зазначив заступник голови облдержадміністрації Андрій Баранов. Крім цього, необхідно залучити комунальні служби, населення для розчищення зливової каналізації, водовідвідних споруд тощо, а також визначитись з переліком автомобільної, інженерної та спеціальної техніки, яка можливо буде залучатись для проведення запобіжних і аварійних робіт.

Для безпечного пропуску весняного льодоходу і повені у кожному районі і місті області нині проходять тренування.

На Полтавщині готуються до повені

Прогноз весняної повені у 2010 році та готовність об’єктів господарства області, комунальних та аварійно-рятувальних служб до пропуску льодоходу і повені – таке головне питання, що розглядалося 18 лютого на засіданні обласної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій, яке у селекторному режимі провів голова комісії – заступник голови облдержадміністрації Андрій Баранов. У роботі комісії взяли участь голова облдержадміністрації Валерій Асадчев, заступник голови облдержадміністрації Володимир Андрієнко.

За словами начальника Полтавського обласного центру з гідрометеорології Володимира Богмацери, водопілля 2010 року матиме виражений характер і може бути близьким до норми і вищим за норму.

Товщина льоду на річках складає від 20 до 45 см. До того ж у лютому випало дві місячні норми опадів. На відміну від минулих років, коли вода поступово вбиралася землею, цьогоріч грунт повністю насичений водою, а його промерзання складає до 60 см. А це сприятиме формуванню підвищеного поверхневого і річкового стоку.

Додаткові підтоплення може спричинити місцевий та схиловий стік, накопичення тало-дощових вод у пониженнях рельєфу в межах населених пунктів тощо. Можливі затоплення територій прирічкових населених пунктів та об'єктів. Слід очікувати утворення заторів льоду, що призведе до додаткового затоплення територій.

Наповнення водосховищ (69 шт.) по області станом на 1 лютого 2010 року становить 80,3 %. Ставків – 86,4%, - поінформував начальник обласного виробничого управління водного господарства Володимир Фомичов.

Наразі фахівці «Полтававодгоспу» перевірили готовність об’єктів водогосподарського комплексу до пропуску льодоходу та поверхневих вод, міжрайонні управління водного господарства провели поточні ремонти гідротехнічних споруд на суму 10 тис. грн. Як показали перевірки, більшість споруд знаходяться в задовільному стані, але деякі потребують капітального ремонту.

З метою забезпечення безаварійного пропуску льодоходу, повені і паводків на водних об’єктах і гідротехнічних спорудах, в міжрайонних управліннях водного господарства організовано 20 аварійних бригад, в яких задіяно 112 чоловік. Аварійні бригади укомплектовуються необхідними інструментами, інвентарем та плавзасобами. Для відкачки води підготовлено 6 пересувних насосних станцій та 6 відкачуючих засобів. Також в області функціонує 27 стаціонарних насосних станцій.

Враховуючи досвід попередніх років, управлінням з питань надзвичайних ситуацій облдержадміністрації розроблений «План дій органів місцевої виконавчої влади та місцевого самоврядування з підготовки до пропуску льодоходу, повені та паводків у 2010 році».

За словами начальника цього управління Михайла Андрусенка, в області уточнені карти-схеми можливого затоплення територій, визначені населені пункти та об’єкти економіки, що можуть зазнати негативного впливу весняної повені, уточнені плани взаємодії; відпрацьований порядок інформування та оповіщення населення, робочого персоналу та керівників усіх рівнів; створений регіональний матеріальний резерв; укладена угода з Кременчуцьким льотним коледжем на використання авіазасобів для оперативного обстеження зон затоплення та проведення екстрених рятувальних робіт, обласним гідрометцентром створено 17 гідропостів, на яких здійснюється спостереження за гідрологічним і льодовим режимом річок. У разі необхідності для захисту мостів і гребель заплановані підриви у районах найбільш можливих льодових заторів. Так, укладений договір між ДСПФС СВАРЧ та ДП “Полтавський облавтодор” щодо проведення фахівцями частини вибухових робіт на водних об’єктах біля визначених у договорі автомобільних мостів. Такі угоди з відповідними підрозділами МНС України рекомендується укласти й іншим зацікавленим службам.

І голова облдержадміністрації Валерій Асадчев, і його заступник Андрій Баранов наголошували на необхідності зробити максимум робіт для попередження негативних наслідків повені.

Небезпека згори Останніми днями, коли потеплішало, на покрівлях будинків з’явилися льодові бурульки. Деякі з них довжиною по метру звисають сьогодні з багатьох будинків. Як відомо, бурульки з’являються на будівлях та деревах внаслідок перепаду температури. Приміром, після сильного снігопаду настає різке потепління, а після потепління знову понижується температура. На жаль, крижані прикраси небезпечні для перехожих. Під час свого падіння вони можуть серйозно травмувати людей, або навіть призвести до смерті. Щоб уберегтися від падіння льодяних «сталактитів», необхідно бути уважними, дивитися слід не тільки під ноги, але й вгору. Тримайтесь подалі від будинків, а ближче до середини тротуару. Обминайте розсипи льоду поблизу будинків. Не заходьте в зону небезпечної ділянки, відзначену обмежувальною стрічкою. Якщо ж ви постраждали від бурульок і через деякий час відчули запаморочення, нудоту тощо, терміново зверніться до лікаря в травмпункт. Один із найпростіших способів боротьби з бурульками — їх вчасне збивання. Це робити мають працівники житлово-комунальних господарств, працівники підприємств, організацій і установ, незалежно від їхнього відомчого підпорядкування, а також власники і орендарі будинків.  Але далеко не в кожному випадку можна легко збити бурульки, іноді треба залучати і спецтехніку. Захистити пішоходів від небезпеки можна просто й огородженням небезпечних ділянок мотузкою з червоними стрічками та попереджувальними табличками.

Біля с. Побиванка утворився великий затор

Близько семи годин водії стояли у заторі на автошляху Полтава-Гадяч поблизу с. Побиванка, що під Полтавою.

Внаслідок сильних поривів вітру утворились великі снігові замети, які спричинили затримку дорожнього руху. У сніговому полоні опинилося близько 300 автомобілів, серед яких і весільний кортеж. Затор розтягнувся на сім - вісім кілометрів.

Обласна комісія з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій на чолі із заступником голови облдержадміністрації Андрієм Барановим направила туди 1 пересувний обігрівальний пункт з 80 л гарячого чаю для обігріву замерзлих водіїв та техніку СВАРЧ. Спільними зусиллями рятувальників, ДАІ, працівників облавтодор, СВАРЧ, комунальних служб і самих водіїв, які лопатами розкидали сніг, близько 11-ї години автомобілі почали рухатися.

Нині рятувальники та дорожні служби переведені в посилений режим роботи, адже через складні погодні умови, сильний вітер та сніг, трасу продовжує замітати.

У Полтаві на території національного технічного університету імені Юрія Кондратюка обвалився недобудований спорткомплекс

9  лютого після 23-ї години у м. Полтаві, на території Полтавського національного технічного університету імені Юрія Кондратюка, стався обвал металевих конструкцій даху незавершеного будівництва спортивного комплексу загальною площею 1200 м². На щастя, загиблих та травмованих внаслідок аварії немає. Спорткомплекс розпочали будувати у 2008 році. Виконавець будівництва – ВАТ «Полтаватрансбуд». З метою встановлення причин аварії та розроблення пропозицій щодо ліквідації її наслідків була створена експертна комісія у складі провідних науковців – фахівців з будівельних конструкцій і будівель та охорони праці, МНС, - зазначив  проректор із корпоративного управління Анатолій Мартиненко. За попередньою оцінкою фахівців, імовірними причинами надзвичайної події можуть бути помилки при проектуванні та виготовленні несучих металевих конструкцій каркасу будівлі. На 11 лютого було заплановано провести професійну фотозйомку руїн та лабораторне випробування металу, з якого виготовлена конструкція.

За словами Анатолія Мартиненка, дана ситуація  не створює небезпеку для проведення навчального процесу, адже територія віддалена від навчальних корпусів. Керівництвом університету здійснені заходи щодо недопущення людей до аварійної будівлі.

Як попередити нещасні випадки при користуванні балонами зі скрапленим газом

Останнім часом в Україні, і зокрема, на Полтавщині, почастішали нещасні випадки, пов’язані з використанням балонів із скрапленим газом. Так, у грудні минулого року 4 людини постраждало внаслідок вибуху балону зрідженого вуглеводного газу у п’ятиповерховому будинку в Лубнах. А в січні цього року вибух пролунав на залізниці, у потязі Чернівці–Київ. Тоді постраждало 9 осіб.

Тож питання попередження нещасних випадків при наповненні, зберіганні та реалізації газових балонів для побутових потреб населення та інших споживачів розглядали 5 лютого на нараді у заступника голови облдержадміністрації Андрія Баранова. На нараду були запрошені керівники контролюючих органів, управлінь облдержадміністрації, які в межах своїх повноважень причетні до цього питання, та керівники спеціалізованих підприємств по наповненню, зберіганню та реалізації балонів із скрапленим газом населенню. Необхідно було відпрацювати стратегію безпечної реалізації населенню  скрапленого газу.

«На жаль, останнім часом процес наповнення, зберігання, особливо реалізації скрапленого газу у балонах населенню став мало контрольований», -зауважив Андрій Баранов. Адже непроведення перевірок технічного стану балонів і запірної арматури, збільшення понаднормативного їх заповнення, заправка балонів газом на заборонених і не пристосованих автогазозаправних станціях та пунктах, реалізація у непристосованих місцях призводить до нещасних випадків, каліцтв та загибелі людей.

За словами заступника начальника територіального управління Держгірпромнагляду по Полтавській області Сергія Щербака, причиною багатьох нещасних випадків, пов’язаних із скрапленим газом, стає несанкціонована заправка балонів скрапленим газом на автогазозаправних станціях і пунктах. У Держгірпромнагляді стверджують - наповнення балонів повинно здійснюватись виключно на газонаповнювальних станціях та пунктах.

Щоб унеможливити нещасні випадки, необхідно заборонити операторам автогазозаправних станцій та пунктів заправляти побутові балони із скрапленим вуглеводним газом - вирішили на нараді. З боку контролюючих органів повинен проводитись постійний контроль за виконанням цього рішення. Одним із напрямків роботи у цьому питанні було визначено сприяння власникам автогазозаправних станцій і автогазозаправних пунктів у облаштуванні обмінних пунктів побутових балонів із скрапленим вуглеводним газом. «В Україні вже є приклади облаштування пунктів обміну балонів. Ми теж почали працювати у цьому напрямку. Зокрема, співпрацюємо з НВП «Надєжда», а на черзі – «Автотранс»», – повідомив начальник територіального управління Держгірпромнагляду по Полтавській області Борис Галушко.

Також на нараді обговорили питання безпечного використання балонів із стиснутим медичним киснем в лікувально-профілактичних закладах області. У ході перевірки фахівці Держгірпромнагляду встановили, що в 110 медзакладах області використовують майже 1100 таких балонів. Аби не допустити надзвичайної ситуації, аналогічної Луганській, у 6 закладах охорони здоров’я введені в експлуатацію ізольовані газові циліндри.

Серед основних порушень, виявлених інспекторами в ході перевірок, є експлуатація балонів з медичним киснем безпосередньо в приміщеннях, персонал, який працює з кисневими балонами, не пройшов первинного або чергового навчання і перевірки знань з питань їх безпечної експлуатації.

Загалом виявлено 275 порушень нормативно–правових актів з охорони праці, призупинена експлуатація 149 балонів, з них 29 вилучено з приміщень. Притягнуто до відповідальності 37 працівників, у тому числі 19 керівників.

Підведення підсумків роботи цивільного захисту на Полтавщині

29 cічня відбулося підведення підсумків роботи системи цивільного захисту Полтавської області за участю першого заступника Міністра МНС України  Володимира Антонця. Про свою роботу у 2009 році звітували Головне управління МНС України в Полтавській області, комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій, Державна спеціалізована протифонтанна служба «СВАРЧ» та Полтавський обласний центр по гідрометеорології.

Про підсумки роботи обласної, міських та районних комісій з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій у 2009 році доповів перший заступник голови обласної комісії з питань ТЕБ та НС, начальник управління з питань надзвичайних ситуацій облдержадміністрації Михайло Андрусенко.

Одним з головних завдань комісій з питань ТЕБ та НС є попередження виникнення надзвичайних ситуацій, зазначив Михайло Андрусенко.

Минулого року обласна комісія працювала перш за все над попередженням виникнення надзвичайних ситуацій в газовому господарстві області, над підготовкою до пропуску льодоходу та весняної повені, безпекою людей на водоймах області, вирішенням питань пожежної безпеки та станом безпеки на автошляхах області, виявленням і знешкодженням вибухонебезпечних предметів, підготовкою об’єктів життєзабезпечення господарства області до функціонування в зимовий період тощо.

Завдяки проведеній роботі у 2009 році в Полтавській області виникла 2741 надзвичайна подія, що на 11 % менше ніж у 2008 році. Внаслідок надзвичайних подій загинуло 445 осіб проти 520 осіб у 2008 році. Зменшилась кількість і постраждалих. (1469 особи – у 2009 році, 1809 людей – у 2008 році).

Позитивно оцінив роботу цивільного захисту області перший заступник міністра МНС України. Рятувальна служба Полтавщини працює стабільно і сумлінно виконує покладені на неї завдання, - зазначив Володимир Антонець.

Під час підведення підсумків перший заступник міністра МНС України Володимир Антонець та заступник голови облдержадміністрації Андрій Баранов нагородили  почесними грамотами полтавських рятувальників та начальників обласних управлінь.

Крім того, Володимир Антонець офіційно вручив керівникам рятувальних підрозділів Полтави та Кременчука ключі від дев’яти одиниць  пожежної та спеціальної техніки. Серед них 5 автоцистерн, два автомобіля рятувальної допомоги, оперативний штабний та санітарний автомобілі. «Спеціальна техніка вкрай потрібна для рятування життя людей, – сказав Володимир Антонець. - Коли є техніка, ми можемо оперативно реагувати на різноманітні надзвичайні події та вчасно рятувати життя наших громадян.  У 2009 році Міністерство використало  близько 400 млн. гривень  на те, щоб закупити необхідну рятувальну техніку». Також Володимир Антонець пообіцяв, що після прийняття нового бюджету планується не менше півмільярда гривень вкласти ще в закупівлю такої найсучаснішої пожежної техніки.

Як уникнути переохолодження і обмороження

В Україні з 18 грудня по 26 січня від переохолодження і обмороження загинули 276 людей. Про це повідомляється на сайті Міністерства охорони здоров'я України з посиланням на інформацію УНПЦ екстреної медичної допомоги і медицини катастроф. Протягом цього часу по допомогу в лікарні звернулися понад 4 тис. людей, госпіталізовано з обмороженням і переохолодженням - 2 тис. 660 людей. На Полтавщині від морозу померло 2 людини, у лікарні звернулись 102 особи, госпіталізувано 79 чоловік.

Щоб не отримати переохолодження і обмороження, треба знати їхні ознаки, а також основні правила поведінки в умовах низьких температур.

 Переохолодження організму виникає, якщо людина тривалий час перебуває на холоді. 
Найчастіше замерзають люди у стані алкогольного сп'яніння. Ознаками переохолодження
 є озноб, тремтіння, блідість, а потім і посиніння шкіри, губ, біль у пальцях рук та ніг. При легкому 
переохолодженні достатньо тепло вдягнутися, випити гарячий солодкий чай або каву. 

При тривалому переохолодженні розвивається обмороження (пошкодження тканин у результаті дії низьких температур). Обмороження може виникнути не тільки при сильному морозі, а й при достатньо теплій зимовій погоді. Його розвитку сприяє вологе повітря та вітер. Причиною обмороження можуть стати мокре та тісне взуття; тривале перебування у нерухомому стані на вітрі, в снігу; хвороби, алкогольне отруєння.

До обмороження більш схильні пальці, кисті, стопи, вуха і ніс. При першому ступені обмороження шкіра блідніє, знижується чутливість уражених ділянок, а після зігрівання спостерігається почервоніння та набряк. При другому ступені ураження шкіра набуває синьо-багрового відтінку і на її поверхні з’являються пухирі з прозорою рідиною.

Якщо побіліли щоки, ніс, вуха, достатньо розтерти їх чистою рукою до почервоніння і появи поколювання. Не можна розтирати снігом, тому що сніг не зігріває, а прохолоджує відморожені ділянки та ушкоджує шкіру. Неприпустимо швидко зігрівати ділянки тіла (наприклад, поливати гарячою водою). Якщо з’явилося напухання відмороженого місця або пухирі, то розтирання робити не можна. Потрібно покласти на відморожене місце пов’язку з товстим прошарком вати і доставити постраждалого до лікарні. Постраждалого з будь-яким видом відмороження необхідно помістити в тепле приміщення. Потрібно дати йому гарячий чай або каву.

Щоб не допустити переохолодження і обмороження, перед виходом на вулицю слід обов’язково поїсти та правильно одягнутися. Одяг повинен бути багатошаровим і обов’язково з натуральних тканин, він не повинен стискати рухів. На ноги одягайте вовняні шкарпетки і взувайте просторе взуття, бо небезпека одержати відмороження залежить значною мірою від порушення нормального кровообігу (тісне взуття, нерухомість). Обов’язково одягайте головний убір. За 20 хвилин до виходу на вулицю змажте обличчя і руки спеціальним поживним кремом, який не містить воду. На морозі весь час намагайтесь рухатися. Лікарі рекомендують вживати більше теплої рідини, що сприяє кращій терморегуляції організму.

Одна людина загинула та двоє постраждали – результат неправильного використання піротехніки

На Полтавщині з початку 2010 року внаслідок необережного поводження з піротехнічними виробами загинув 27-річний чоловік та травмовані двоє підлітків.

Останній випадок стався 18 січня. У с. Тарандинці Лубенського району під час вибуху петарди пошкодив собі око 13-річний хлопчик. Дитину госпіталізували до офтальмологічного відділення Лубенської центральної міської лікарні. Потерпілому лікарі поставили діагноз «термічний опік рогівки середнього ступеня та контузія правого очного яблука тяжкого ступеня».

Незалежно від того, в якій країні виготовлено піротехніку, вона не може бути абсолютно безпечною. Тому, якщо ви не в силі відмовитися від використання піротехніки, необхідно обов’язково навчитися правильно з нею поводитися.

Щоб не стати «жертвою» піротехнічних виробів при використанні піротехніки слід чітко дотримуватись інструкцій, якими повинні бути забезпечені всі піротехнічні вироби. Інструкція має бути українською чи російською мовами!

Купувати піротехніку можна лише в спеціалізованих магазинах!

При купівлі піротехнічного виробу поцікавтесь у продавця наявністю сертифікату якості на виріб, перевірте термін придатності виробу, зверніть увагу на упаковку, яка не повинна мати жодних ушкоджень. Вироби з порваною упаковкою, підмочені, з пошкодженим корпусом використовувати не можна.

Обов’язково дотримуйтесь правил пожежної безпеки, а саме:

- не запускайте піротехніку у приміщенні, з балконів будинків;

- користуватися піротехнічними виробами можна не ближче 50-ти метрів від будівель та дерев;

- не розбирайте вироби та не носіть їх у кишенях;

- зберігайте небезпечні іграшки на значній відстані від нагрівальних приладів;

- не використовуйте піротехнічні вироби під час паління та у нетверезому стані.

- не запускайте піротехнічні вироби під час сильного вітру чи снігопаду.

У разі неспрацювання піротехнічної установки ні в якому разі не можна її повторно запускати, а також не слід її розбирати для того, щоб з’ясувати причину несправності, адже це може призвести до травмування людей.

І головне - не дозволяйте дітям самостійно користуватися піротехнічними виробами! Навіть з хлопавками та бенгальськими свічками наодинці дітей краще не залишати.

Безпека використання природного газу в побуті та

профілактика нещасних випадків при експлуатації

опалювальних приладів

Безпека використання природного газу в побуті з кожним роком стає актуальнішою, адже в багатьох випадках газове обладнання застаріле, а нове часто встановлюється громадянами самостійно, без участі спеціалістів.

Недотримання правил поводження з газовими приладами та балонами зі скрапленим газом призвели у 2009 році до 4-х випадків вибуху газу. Приміром, у грудні у м. Лубнах внаслідок вибуху балону зрідженого вуглеводневого газу в п’ятиповерховому будинку постраждало 4 людини. У селищі Нехвороща Новосанжарського району через вибух природного газу у приватному будинку постраждало троє людей, був зруйнований будинок.

Також в області у минулому році внаслідок отруєння чадним газом загинуло 13 людей, з них 1 дитина та постраждало 32 особи, з них 7 дітей.

Тож, як безпечно використовувати природний газ в побуті обговорювали 15 січня на засіданні Ради з питань безпечної життєдіяльності під головуванням заступника голови облдержадміністрації Андрія Баранова.

Аби зменшити кількість нещасних випадків при експлуатації опалювальних та газових приладів, інспектори теруправління Держгірпромнагляду впродовж року здійснюють контрольно-профілактичну роботу із забезпечення безаварійної експлуатації внутрішньобудинкових систем газопостачання та газового обладнання житлових будинків. Особливу увагу під час проведення перевірок наглядовці надають технічному стану димових та вентиляційних каналів газифікованих житлових будинків, вводів і випусків підземних інженерних комунікацій.

В зв’язку з початком опалювального періоду 2009-2010 рр. державні газотехнічні інспектори теруправління посилили нагляд за порядком та періодичністю виконання планового технічного огляду внутрішньобудинкових систем газопостачання та газового обладнання житлових будинків виробничими службами спеціалізованих підприємств газового господарства (СПГГ). За результатами проведених оперативних перевірок виявлено ряд порушень вимог чинних норм і правил, а саме:

- порушуються терміни проведення планового технічного обслуговування;

- працівники СПГГ не відключають від діючої системи газопостачання житлових будинків самовільно встановлене газове обладнання (проточні водонагрівачі, опалювальні котли), обладнання з несправною автоматикою безпеки;

- не контролюється відповідність будови димових та вентиляційних каналів проектним рішенням, виявлені випадки самовільного переобладнання каналів власниками житлових будинків.

За результатами проведених оперативних перевірок виявлено ряд порушень вимог чинних норм і правил з промислової безпеки та охорони праці, а саме:

- відсутність дозволу Держгірпромнагляду на виконання робіт з обстеження та чищення димових та вентиляційних каналів;

- відсутність або несправність приладів для заміру кратності повітрообміну;

- невідповідність будови димових та вентиляційних каналів проектним рішенням;

- самовільно встановлене газове обладнання (проточні водонагрівачі, опалювальні котли) не відключається від діючої системи газопостачання житлових будинків працівниками СПГГ.

За допущені порушення до адміністративної відповідальності притягнуто 37 працівників спеціалізованих підприємств газового господарства.

Керівникам підприємств газового господарства було запропоновано проведення додаткового навчання працівників, які виконують роботи з планового технічного огляду внутрішньобудинкових систем газопостачання та газового обладнання житлових будинків, а також проведення додаткових інструктажів з безпечного користування газом в побуті мешканців житлових будинків.

У 2009 році на виробництві Полтавщини кількість

смертельно травмованих зменшилась на 50%

Протягом останніх років виробничий травматизм на Полтавщині істотно знижався. Так, в порівнянні з 2000 роком загальний виробничий травматизм зменшився майже у 3 рази, а кількість летальних випадків-вдвічі. Зменшилась кількість травмувань на виробництві і в 2009 році. І це не випадково, адже минулий рік пройшов під знаком закриття великих підприємств або їх робота тривала за скороченим робочим тижнем.

Про стан промислової безпеки та охорони праці в області у 2009 році йшлося на засіданні Ради з питань безпечної життєдіяльності населення, яке днями провів заступник голови облдержадміністрації Андрій Баранов.

Так, у 2009 році на підприємствах області сталося 16 смертельних нещасних випадків, що на 50 % менше ніж у 2008 році (16 проти 32). У минулому році на підприємствах Полтавщини отримали травми 248 працівників. У порівнянні з 2008 роком у регіоні трапилося на 179 нещасних випадків менше, повідомив начальник територіального управління Держгірпромнагляду України по Полтавській області Борис Галушко.

Суттєво зменшився рівень виробничого травматизму у Кременчуці, Полтаві, Комсомольську, Лубнах, Карлівському, Лохвицькому та деяких інших районах. Жодного випадку виробничого травматизму не сталося на підприємствах Семенівського району.

Кількість смертельних нещасних випадків зросла на підприємствах 3-х галузей нагляду, а саме:

- автодорожній транспорт - 2 проти 1;

- харчова промисловість - 2 проти 1;

- будівельна промисловість та виробництво будматеріалів - 1 проти 0.

Загальний виробничий травматизм збільшився в таких галузях:

- котлонагляд - 5 проти 2;

- інші види транспорту - 8 проти 2;

- лісове господарство - 1 проти 0;

- легка, текстильна промисловість - 2 проти 1.

Аналіз показує, що більшість випадків сталася саме через необізнаність робітників з технікою безпеки на виробництві. Зараз погіршилися умови для

належного вивчення та підготовки висококваліфікованих фахівців виробничої сфери. Раніше були спеціальні кафедри та лабораторії, студенти складали екзамени з охорони праці. Нині зменшено кількість лекційних годин з основ безпеки життєдіяльності навіть у профільних вузах. Аналогічна ситуація у технікумах та училищах. Останнім часом на території області виникло близько 20 приватних навчальних центрів, але у багатьох з них якість навчання не на достатньому рівні. Ще однією причиною виробничого травматизму фахівці називають морально і фізично застаріле обладнання.

Як убезпечити себе від травм в ожеледицю

Разом із приходом морозів щорічно реєструється сумна статистика травмувань, пов’язаних з ожеледицею. Зараз у медиків „гаряча” пора. За даними Полтавського міського травматологічного пункту, з настанням негоди до них звернулось вдвічі більше людей, які травмувались на льоду, ніж зазвичай. За добу – близько 90 осіб. Людей доставляють з переломами кінцівок, розтягненнями зв’язок, черепно-мозковими травмами.

Щоб зменшити ризик травм в ожеледицю, фахівці радять ходити не поспішаючи, злегка розслабивши ноги в колінах, ступаючи на всю підошву. Кращими для ходьби по льоду є підошви з мікропористої чи іншої м’якої основи без високих каблуків. Не тримайте руки в кишенях – це збільшує можливість не тільки падіння, а й важких травм. Обходьте металеві кришки люків, слизькі ділянки тротуарів та сходів, адже вони, як правило, вкриті льодом. Не ходіть краєм проїжджої частини дороги - можна впасти і опинитися на дорозі. В „слизькі дні” не перебігайте проїжджу частину дороги. У цей час гальмівний шлях машини значно збільшується, а падіння перед автомобілем, що рухається приводить, як мінімум, до каліцтв, а можливо, і до загибелі. При порушенні рівноваги швидко присядьте, бо це найбільш реальний шанс утриматися на ногах.

Щоб почуватися впевнено на слизьких вулицях, змайструйте перед виходом із будинку «льодоступи». Для цього наклейте лейкопластир чи ізоляційну стрічку на суху підошву і каблук (хрест-навхрест або східцем) і перед виходом натріть піском ( на один-два дні вистачає). Можна підошву перед виходом натерти наждачним папером, а ще краще прикріпити його на підошву (але від води піщинки наждачного паперу рано чи пізно обсипаються). Або намажте на підошву клей типу „Момент” та поставте взуття на пісок, після цього можна сміливо виходити на вулицю.

Небезпека на зимових водоймах

На жаль, люди тонуть на водоймах не лише влітку, а й взимку. За період з 2007 по 2009 рік на водних об’єктах області в зимовий період потонуло 20 чоловік, з них одна дитина. Аналіз нещасних випадків показує, що більше всього в зимовий період гине рибалок. Як же уникнути таких випадків – вирішували на засіданні обласної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій, яке 25 листопада провів перший заступник голови комісії Михайло Андрусенко.

За словами начальника Полтавського обласного центру гідрометеорології Володимира Богмацери, похолодання почнеться у другій половині грудня, доволі холодною повинна бути друга половина січня 2010 року. Льодові явища будуть, хоча міцної криги не очікується.

Тому особливо ретельно повинна проводитися робота із запобігання загибелі людей на льоду, адже рибалки виходять на будь-який лід, навіть слабкий. Так, в області фахівцями визначено 25 місць зимової риболовлі, які мають бути під постійним контролем рятувальників. Найбільш привабливим для рибалок є басейн р. Дніпро. Оскільки саме на Кременчуцькому і Дніпродзержинському водосховищах трапляється найбільша кількість надзвичайних подій, було вирішено передати на баланс Кременчуцькій рятувально-водолазній станції аероглісер, який здатний пересуватися як водою, так і по льоду. Цей плавзасіб буде незамінний на тонкому льоду, повідомив начальник управління з питань надзвичайних ситуацій облдержадміністрації Михайло Андрусенко.

Усього для рятування людей на воді в області діють рятувально-водолазна служба Полтавської обласної ради та рятувально-водолазні станції в містах Полтава, Кременчук, Лубни, Комсомольськ і смт Градизьк Глобинського району. З метою підготовки до рятування людей на воді та кризі у зимовий період проводяться спеціальні навчання рятувальників. Приміром, 30 жовтня у Полтаві на річці Ворскла було проведене тактико-спеціальне навчання щодо запобігання та рятування потопаючого на воді. У навчанні були задіяні рятувальники міського управління МНС, спеціалісти Полтавської рятувально-водолазної станції, медики.

Для поліпшення матеріально-технічного забезпечення рятувально-водолазної служби управлінням з питань НС облдержадміністрації була розроблена «Програма заходів з організації рятування людей на водних об’єктах Полтавської області на 2004-2010 роки», яка затверджена рішенням обласної ради від 18.10.2004 року. Програмою передбачено фінансування заходів в обсязі 1 млн. 963 тис. грн. Згідно з цією програмою були придбані засоби для проведення пошуково-рятувальних заходів. Минулого року було придбано аероглісер Т-501, автомобіль підвищеної прохідності, трейлер для транспортування аероглісера, водолазне спорядження (акваланги, гідрокостюми), засоби зв’язку та спостереження, рятувальні засоби тощо.

Також для рятування людей під час відриву криг можуть залучатися вертольоти. Для цього з 2001 року управління з питань НС ОДА щорічно укладає договір про пошук та рятування людей в басейні р. Дніпро з Кременчуцьким льотним коледжем. Оплата за виконані роботи здійснюється з обласного резервного фонду. 1 льотна година коштує 8 тис. грн. Оскільки рятувальні роботи із залученням гелікоптерів коштують дорого, їх застосовують у випадках, коли інші заходи неефективні, або існує реальна загроза життю людей. Рішення про залучення авіаційних засобів пошуку та рятування людей приймає особисто голова обласної комісії з питань ТЕБ та НС.

Щодо дітей, то в загальноосвітніх та дошкільних закладах будуть проводитися заняття по роз’ясненню заходів безпеки на льоду, а органам місцевої влади рекомендується обладнати ковзанки на спортивних майданчиках учбових закладів та ЖЕДів.

При використанні матеріалів посилання на Управління обов'язкове unspoltavaoda@gmail.com

Copyright © 2004.Усі права захищені